Огляд Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ», що відбулася у Львові 14 травня.
До вашої уваги тези доповіді «Ураження цілі методом передачі вогню за досвідом АТО».
У ході проведення Антитерористичної операції на сході України протягом 2015-2016 рр. внаслідок контрбатарейної боротьби, яку вели кадрові артилерійські підрозділи Російської Федерації (відомі факти навіть залучення курсантів російських артилерійських військових училищ, яких завозили на територію України як практикантів), було пошкоджено приблизно півтори тисячі одиниць ракетно-артилерійського озброєння Збройних Сил України, знищено понад двох сотень з них.
Найбільші втрати зазнали такі артилерійські системи ЗСУ:
- гаубична і самохідна артилерія: пошкоджено понад 700, знищено понад 90 од.;
- міномети – відповідно, до 400 од. і до 90 од.;
- реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град» – до 200 од. і 20 од. відповідно.
Причиною зазначених втрат в артилерії підрозділів ЗСУ вважаємо недостатню військово-спеціальну підготовленість особового складу обслуг гармат (установок) та низьку злагодженість артилерійських підрозділів ЗСУ (причина – швидка мобілізація І-ІІІ хвиль мобілізації цивільних осіб), а також відсутність сучасних технічних засобів артилерійської розвідки та корегування вогню. Як наслідок цього – слабкість та низька ефективність контрбатарейної боротьби (КББ).
Бойовим досвідом підтверджено, що для уникнення вогневого впливу противника на наш артилерійський підрозділ останній повинен перебувати на вогневій позиції (ВП) не більше:
- самохідна артилерія – 5-6 хв, причіпна – 7-8 хв; у тому числі:
- підготовка до відкриття вогню – до 2 хв;
- ведення вогню по цілі – до 2 хв;
- залишення ВП – 1-2 хв самохідна артилерія, 3-4 хв – причіпна.
Одним із ефективних методів уникнення втрат наших артилерійських підрозділів від КББ противника під час виконання вогневого завдання для ураження певної цілі – це розрахована у часі передача виконання завдання від одного підрозділу до іншого, які розташовані на вогневих позиціях, що перебувають на відстані не менше 5 км один від одного і по напрямку – не менше як 3-00. Однак цей метод потребує залучення до виконання завдання декількох артилерійських підрозділів (дивізіонів, батарей) для виконання призначеного вогневого завдання.
Для підвищення живучості артилерійського підрозділу (за досвідом АТО – артилерійська батарея), що діє самостійно, пропонуємо виконувати пристрілку цілі з використанням методу передачі вогню від «віддаленої» гармати. Суть цього методу в наступному.
Для виконання поставленого вогневого завдання старший офіцер батареї (СОБ) до зайняття ВП, перебуваючи в районі очікування, призначає одну з гармат «віддаленою» і наказує командиру переміститись на віддаль 1000 – 1200 м від основної ВП і виконати пристрілку цілі.
Для топогеодезичної прив'язки (ТГП) вогневої позиції «віддаленої» гармати СОБ, за потреби, відряджає старшого топогеодезиста із відділення СОБ. Одночасно решта гармат батареї розгортаються в бойовий порядок на визначеній ВП. Таким рішенням СОБ убезпечує решту гармат батареї від розривів снарядів противника у випадку КББ противника.
Після зайняття ВП гарматами батареї СОБ проводить всі заходи для підготовки стрільби і управління вогнем. «Віддалена» гармата займає визначену ВП, здійснюється її ТГП і командир передає прямокутні координати та висоту стояння СОБ.
За командою СОБ «віддалена» гармата відкриває вогонь та виконує пристрілку цілі. Після успішної пристрілки командир «віддаленої» гармати передає СОБ крайні установки для стрільби, терміново залишає тимчасову позицію та займає свою позицію на основній вогневій позиції батареї.
Після отримання установок для стрільби по цілі, що здійснила «віддалена» гармата, СОБ перераховує установки по дальності, рівню та довороту з ВП батареї відносно ВП «віддаленої» гармати і відкриває вогонь батареєю на ураження.
Після ураження цілі СОБ дає команду на залишення вогневої позиції та переміщення на іншу (в запасний район ВП). Таким чином вирішується вказана задача.
Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14 травня 2021 р.)
